Що такє «харчове отруєння»
Саме поняття «харчове отруєння» є досить широке, і включає в себе патологічний стан, що розвивається в результаті споживання їжі, що містить отруту (наприклад, гриби, отруйні рослини) або збудників захворювання (бактерії або віруси).
Відомими та небезпечними для життя є отруєння ботулотоксином (продукується клостридією в консервованих продуктах без доступу кисню), а також зараження стафілококом (часто в результаті вживання інфікованого ним крему, інших кулінарних виробів, які не проходять термічної обробки).
Звичайно, клінічні прояви отруєння залежать як від того, чим саме ви отруїлись, так і від стану організму людини. Проте є спільні ознаки: зв’язок із прийомом їжі або напоїв, болі в животі, нудота та блювання, пізніше – пронос (але не обов’язково).
Чим небезпечні отруєння?
Блювання та проноси призводять до зневоднення організму та порушення водно-електролітного балансу, тобто до втрати корисних мікроелементів. В свою чергу, це призводить до порушення роботи серцево-судинної системи (аритмії, блокади), та нервової системи (потьмарення свідомості, набряк мозку, судоми при втраті калію). На фоні вказаних змін, а також в результаті токсичної дії, може страждати видільна функція нирок, що в свою чергу ще більше посилює інтоксикацію та поглиблює порушення з боку інших органів та систем.
Дія токсинів, патогенних мікроорганізмів, проноси призводять до змін у складі власної кишкової мікрофлори. Оскільки мікроорганізми кишківника відіграють важливу роль в процесах захисту, виведенню токсинів з організму та підтриманні його гомеостазу, то дисбактеріоз також підсилює патологічний вплив наслідків отруєння на організм.
Тому необхідність відновлення складу власної кишкової мікрофлори є очевидною. Саме через наявність дисбактеріозу навіть після клінічного одужання можуть зберігатись ознаки порушення роботи травної системи: здуття живота, непереносимість продуктів (зокрема, молочних – транзиторна лактазна недостатність), схильність до проносів.
Лікування при харчовому отруєнні
Лікування отруєнь має бути комплексним, і повинно відбуватись під наглядом лікаря. Особливо це стосується дітей, оскільки у них будь-які патологічні процеси можуть набувати блискавичного перебігу та призводити до швидкого погіршення стану. Тому підозра на отруєння у дитини потребує обов”язкової госпіталізації.
Лікування харчового отруєння залежить від йог опричини, проте є загальні принципи:
- Промивання шлунку, якщо це доречно; простою перекип’яченою водою без додавання перманганату калію чи чогось іншого. Важливо! Дітям до 5 років промивання шлунка можна проводити тільки в умовах стаціонару і через зонд
- Дієта – без періодів голодування, легкозасвоювана їжа, виключити молочні продукти; годувати слід часто(5-6 разів на добу і більше), але маленькими порціями.
- Сорбенти – з врахуванням дозування і форми випуску згідно віку
- Наводнення організму – пиття або крапельниці (в стаціонарі). Для пиття добре давати солодкі рідини, це може бути навіть 5-10 % розчин глюкози. Ефективними будуть спеціальні аптечні розчини для регідратації, які місять ще й електроліти – дуже важливо відновити й їхній рівень в організмі.
Пам”ятайте, що клізми не слід застосовувати – вони неефективні, проте можуть навіть нашкодити.
- Відновлення мікрофлори кишківника. В цьому допоможуть пробіотичні препарати.
Препаратом, який довів свою ефективність при лікуванні наслідків отруєнь, є ЕНТЕРОЛ. Штам Saccharomyces boulardii CNCM I -745 має такі корисні властивості, як :
– прямий антагонізм (антимікробна дія), – антисекреторну дію,- підвищення активності дисахаридаз тонкого кишечника – трофічний ефект відносно слизової оболонки тонкої кишки.
Приймати його слід, розчинивши вміст 1-2 пакетиків у воді, 1-2 рази на день, тривалість курсу визначається лікарем.
Відновлення після отруєння може тривати 1,5-2 тижні, і в цей період важливо продовжувати дотримуватись дієти та приймати пробіотики, за потреби – й довше.
Література
1.Протокол лікування гострих кишкових інфекцій у дітей наказ Міністерства охорони здоров’я України 10.12.07 № 803.
2.Доан С., Малиш Н.Г. Гострі кишкові інфекції вірусної етіології: епідеміологічні аспекти. Український медичний часопис он-лайн.3(107).2015. https://www.umj.com.ua/article/magazine/107
3.Chan M.C., Mok H.Y., Lee T.C. et al. (2013) Rotavirus activity and meteorological variations in an Asian subtropical city, Hong Kong, 1995–2009. J. Med. Virol., 85(11): 2026–2033.
4.Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги при гострих отруєннях / https://urgent.com.ua/ua-issue-article-603.
