Знайти Ентерол ІМУНО
в найближчій аптеці

Для захисту мікрофлори і підтримки імунітету під час прийому антибіотиків

  • Від антибіотиків гинуть і корисні бактерії. Порушення мікрофлори кишківника може спричинити розлади травлення та погіршення імунітету.2,3

  • Ентерол Імуно – комплекс пробіотику, вітамінів та цинку для прийому при лікуванні антибіотиками.1

  • Ентерол Імуно – для дорослих містить пробіотик
    Сахароміцети буларді CNCM I-745

    для відновлення балансу мікрофлори кишківника, а вітаміни С, D і Zn сприяють підвищенню імунітету.1

image

Складові спеціальної форми Ентерол Імуно для застосування з антибіотиками0

Баланс мікрофлори при лікуванні антибіотиком¹
Активує імунітет²
Product components Сахароміцети буларді CNCM I-745 Вітамін D3 Вітамін C Цинк
Протизапальна дія у кишківнику⁴
Сприяє захисту кишківника від патогенів³

Як приймати?

ПО 1-2 КАПСУЛИ ПРОТЯГОМ КУРСУ ТА ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ АНТИБІОТИКОМ
30капсул
15діб
banner image banner image
image
image

Чому важливо захищати мікрофлору під час прийому антибіотиків?

image
image

Короткочасні побічні ефекти, такі як діарея, можуть спостерігатися під час прийому антибіотиків.8

Як захистити свою кишкову мікрофлору під час прийому антибіотиків?

Дві сторони дії антибіотиків5-7

Із моменту відкриття пеніциліну в 1928 році антибіотики врятували мільйони життів, убиваючи бактерії, що спричиняють серйозні інфекції 8, 9

Однак убивають вони не тільки шкідливі, та ще і корисні кишкові бактерії, що призводить до дисбактеріозу кишечника9

Антибіотики використовуються для боротьби з бактеріальними інфекціями в організмі. Вони діють, атакуючи бактерії, руйнуючи їх структуру або здатність до розмноження.

Антибіотики можуть врятувати життя, але якими б потужними та корисними вони не були, вони впливають на процвітаючу екологію вашої кишкової мікробіоти.

Дисбіоз кишківника: дисбаланс у розмаїтті кишкової мікробіоти 11,12

Від гомеостазу …
Прийом
антибіотиків
… до дисбактеріозу

Дисбіоз характеризується дисбалансом у бактеріальному складі або змінами в розподілі бактерій. Це призводять до змін метаболічної активності бактерій у кишківнику. 11,12

Застосування антибіотиків може завдати “побічної шкоди на хороші бактерії”, порушуючи склад мікробіоти кишківника та може призвести до збільшення ризику різноманітних захворювань.

Антибіотики діють на кишківник на трьох рівнях і можуть вплинути на загальний стан вашого здоров’я13–15

image
image
Порушення мікробіому
Зниження мікробіологічної насиченості
Підвищена проникність кишечнику
Порушення імунної регуляції
Запалення й порушення тканин
Хвороби

Антибіотики впливають на мікробіоту кишківника, кишковий бар’єр та імунні клітини. Вони зменшують мікробний склад і різноманітність, що призводить до підвищення проникності кишечника й активації імунних клітин.  Це зумовлює пошкодження тканин і запалення, що збільшує ризик захворювань13–15

Зумовлений антибіотиками дисбіоз пов’язаний з багатьма наслідками для здоров’я15–30

Короткостроковий вплив 15–30

Ранні й видимі побічні ефекти, як-от діарея

  • Діарея (до 8 тижнів після лікування антибіотиками)
  • Clostridioides difficile-асоційоване захворювання
  • Кандидоз

ДИСБІОЗ КИШКІВНИКА

Довгострокові невидимі впливи 17–30

Виникають через тривалий курс антибіотиків

  • Ожиріння й порушення обміну речовин
  • Діабет
  • Запальні захворювання кишечника
  • Астма
  • Алергії
  • Депресія

Діарея є одним із видимих побічних ефектів лікування антибіотиками17, 19

image
35%
пацієнтів, які приймають антибіотики, страждають на діарею, пов’язану з прийомом антибіотиків
image

Дисбіоз кишківника сприяє зростанню патогенів, як-от Clostridium difficile, Clostridium perfringens, золотистий стафілокок та інші патогени17, 19

Це призводить до діареї, яка може проявлятися протягом восьми тижнів після припинення лікування17

Діарея є одним із видимих побічних ефектів лікування антибіотиками17, 19

image
1
Спори Clostridiodes difficile потрапляють у кишківник з навколишнього середовища.
2
Після застосування антибіотиків розвивається кишковий дисбіоз, а спори тим часом розвиваються до вегетативних форм всередині кишківника.
3
Вони перетинають кишковий бар’єр та пошкоджують клітини кишківника.
4
Спори виділяють токсини А та В, що руйнують клітини кишківника та викликають запалення із симптомами гострої діареї.
5
Антибіотики вбивають вегетативні форми, попереджують їх проростання і розвиток нової інфекції.
Адаптовано з: McFarland, L. V. (2016). Therapies on the horizon for Clostridum difficile infections, Expert opinion on investigational drugs, 2595), 541-555
  • 10–20% антибіотикоасоційованих дисбіозів із симптомами гострої діареї викликані опортуністичною інфекцією Clostridioides difficile32

Clostridioides difficile інфекція – це результат антибіотикоасоційованого дисбіозу, що може тривати довго та сприяти розвитку багатьох захворювань кишківника.

Пробіотики допомагають попередити антибіотикоасоційований дисбіоз33-36

Тільки антибіотик

image

Антибіотик із пробіотиком

image

Пробіотики попереджають негативний вплив антибіотику на мікробіоту кишківника.33-36

Clostridioides difficile інфекція – це результат антибіотикоасоційованого дисбіозу, що може тривати довго та сприяти розвитку багатьох захворювань кишківника.

Що нам відомо про пробіотики?

image
1
Покращують травлення, завдяки засвоєнню поживних речовин
2
Допомагає травному тракту нормально функціонувати
3
Створюють бар’єр проти патогенів і токсинів
4
Захисна роль у розвитку імунної системи
  • 10–20% антибіотикоасоційованих дисбіозів із симптомами гострої діареї37-39 розвиваються до запальних захворювань ШКТ39

Пробіотики мають здійснювати певну біологічну функцію в кишківнику.
Як нам відомо лише Сахароміцети буларді CNCM I-745 виконують всі чотири функції і входять у настанову Всесвітньої гастроентерологічної організації17

Як вибрати правильний пробіотик: із бактеріями чи дріжджами?

Бактерія

image

Антибіотики вбивають як патогенні, так і корисні бактерії, а це означає, що бактеріальні пробіотики можуть не підходити для спільного прийому з антибіотиками.8

Дріжджі

image

Пробіотики на основі дріжджів не чутливі до антибіотиків, тож можуть допомогти зберегти й захистити мікробіоту кишківника та запобігти його дисбіозу.8

На відміну від пробіотиків на основі дріжджів, пробіотики на основі бактерій можуть бути знищені застосуванням антибіотиків.

Пробіотики на основі дріжджів мають додаткові переваги відносно бактеріальних 8,43

Дія/властивістьБактеріїДріжджі
Присутність у мікробіоті людини99 %< 1 %
Температура (°C)10–8020–37
Природно нечутливий до антибіотиківНіТак
Передача генетичного матеріалуТакНі
Гарне покриття і захист кишківника завдяки великому розміру клітинНіТак
Продовжує діяти під час застосування антибіотиківОбмежено*Так
Витримує суворі умови шлунка, щоб потрапити в кишківникОбмежено*Так
Досягає товстої кишки в активному станіОбмежено*Так
Стимулює вироблення імуноглобуліну А, основного кишкового антитіла для зміцнення здоров’я та захисту від інфекційОбмежено*Так
* Обмежено: деякі здібності/властивості

Якщо призначили антибіотик, то потрібен сумісний з ним пробіотик!

Сахароміцети буларді CNCM I-745

Обов’язково зробіть правильний вибір:
Сахароміцети буларді CNCM I-745 можуть допомогти запобігти кишковим розладам через застосування антибіотиків і сприяти відновленню балансу мікробіоти кишківника 10

Коли ваш лікар призначає вам антибіотик, дійте так, щоб захистити свій кишківник. Не забудьте попросити вашого лікаря додати пробіотик, наприклад із Сахароміцети буларді CNCM I-745.10,48-49

Ентерол® Імуно45,46 містить унікальний штам дріжджів Сахароміцети буларді CNCM I-745 — не чутливий до антибіотиків10

ПеніцилінЦефалоспориниМакролідиФторхінолониІнше
Карта чутливості кожного пробіотичного штаму до антибіотиків in vitroПеніцилінОксацилінАмоксицилінАмоксицилін клавуланова кислотаЦефуроксимЦефподоксимЦефіксимАзитроміцинКларитроміцинКліндаміцинПристинаміцинЦипрофлоксаци нЛевофлоксацинДоксициклінКотримоксазолМетронідазол
Сахароміцети буларді CNCM I-745++++++
Lactobacilfus reuteri protectis DSM17938+++++
L. casei var rhamnosus LCR35++++++++
Лактобацила ацидофільна LA-5+++++++++
Bifidobacterium lactis 8B12/DSM 15954++++++++++++
Біфідобактерії лонгум LA 101++++++++++++++
Lactobacillus helveticus LA 102+++++++++++
Lactobacillus lactis LA 103+++++++++++++
Термофільний стрептокок LA 801+++++++++++++
Lactobacillus rhamnosus LA 108++++++++
Bacillus clausii невідомий штам OC++++++++
Bacillus clausii невідомий штам NR++++++++
Bacillus clausii невідомий штам SIN++++++++
Bacillus clausii невідомий штам++++++++
Lactobacillus paracasei невідомий штам++++++++
Lactobacillus acidophilus невідомий штам++++++++++
Bifidobacterium bifidum невідомий штам++++++++++++++
L. casei var rhamnosus GG ATCC 53103/LGM 18243++++++++++++

Серед протестованих пробіотиків Сахароміцети буларді CNCM I-745 були ЄДИНИМИ, які нечутливі до основних класів антибіотиків 10

Відповідність складу світовим рекомендаціям

ВітамінВміст 1 капсули
Ентерол® Імуно¹
Дані FDA³⁻⁶Дані ВООЗ²
Zn10 мг12–150 мг/добу, або
< 220 мг цинку сульфату
Чоловіки: 11–40 мг/добу
Жінки: 8–40 мг/добу
D310 мкг, або 400 МО15–100 мг/добу, або
< 4000 МО
Вік 1–70 років: 15–100 мкг/добу (600 МО)
> 70 років: 20–100 мкг/добу (800 МО)
C60 мг50–200 мг/добуЧоловіки: 90–2000 мг/добу
Жінки: 75–2000 мг/добу
Сахароміцети буларді CNCM I-7452 млрд КУО

Ентерол® Імуно45,46 містить унікальний штам дріжджів Saccharomyces boulardii CNCM I-745, що не чутливий до антибіотиків10

Не сприяє переносу генів стійкості до антибіотиків47,48
ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОЛУ® ІМУНО У ДОРОСЛИХ
Для одночасного прийому з антибіотиком1,46-48
image
ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОЛУ® ІМУНО У ДІТЕЙ ВІД 15 РОКІВ
Сприяє відновленню власної мікрофлори8,45-46
ЕНТЕРОЛ® ІМУНО МІСТИТЬ ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ВІТ. С ТА D, Zn

Джерела:

  1. Інформація про дієтичну добавку Ентерол® Імуно капсули, звіт № 243 від 07.10.2021 ПНДМП «Центр профілактичної і клінічної токсикології» до протоколу випробувань № 1514/1 від 07.10.2021 р.
  2. McFarland L.V., Evans C.T., Goldstein E.J.C. (2018). Strain-Specificity and Disease-Specificity of Probiotic Efficacy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front. Med. 5:124.
  3. Neut C. et al. Antibiotic susceptibility of probiotic strains: Is it reasonable to combineprobiotics with antibiotics? Médecine et maladies infectieuses 47: (2017); 477–483.
  4. Felson S. (2020) Vitamins and Minerals: How Much Should You Take? Електронний ресурс: https://www.webmd.com/vitamins-and-supplements/vitamins-minerals-how-much-should-you-take.
  5. Anderson L.A. et al. (2022) Zinc. Електронний ресурс: https://www.drugs.com/npp/zinc.html.
  6. Anderson L.A. et al. (2022) Cholecalciferol Dosage. Електронний ресурс: https://www.drugs.com/dosage/cholecalciferol.html#Usual_Adult_Dose_for_Vitamin_Mineral_Supplementation.
  7. Anderson L.A. et al. (2021) Ascorbic Acid Dosage. Електронний ресурс: https://www.drugs.com/dosage/ascorbic-acid.html#Usual_Adult_Dose_for_Dietary_Supplement.
  8. Browne A. et al. Global antibiotic consumption and usage in humans, 2000-18: a spatial modelling study. Lancet Planet Health. 2021;5(12):e893-e904.
  9. American Chemical Society International Historic Chemical Landmarks. Discovery and Development of Penicillin. American Chemical Society. Accessed July 12, 2023. http://www.acs.org/content/acs/en/education/whatischemistry/landmarks/flemingpenicillin.html
  10. Neut C. et al. Antibiotic susceptibility of probiotic strains: Is it reasonable to combine probiotics with antibiotics?. Med Mal Infect. 2017;47(7):477-483.
  11. DeGruttola A. et al. Current Understanding of Dysbiosis in Disease in Human and Animal Models. Inflamm Bowel Dis. 2016;22(5):1137-1150.
  12. Petersen C, Round JL. Defining dysbiosis and its influence on host immunity and disease. Cell Microbiol. 2014;16(7):1024-1033.
  13. Queen J. et al. Oral antibiotic use and chronic disease: long-term health impact beyond antimicrobial resistance and Clostridioides difficile. Gut Microbes. 2020;11(4):1092-1103.
  14. Zheng D. et al. Interaction between microbiota and immunity in health and disease. Cell Res. 2020;30(6):492-506.
  15. Jernberg C. et al. Long-term impacts of antibiotic exposure on the human intestinal microbiota. Microbiology (Reading). 2010;156(Pt 11):3216-3223
  16. Sommer F. et al. The resilience of the intestinal microbiota influences health and disease. Nat Rev Microbiol. 2017;15(10):630-638.
  17. McFarland LV. Antibiotic-associated diarrhea: epidemiology, trends and treatment. Future Microbiol. 2008;3(5):563-578.
  18. Honig P. et al. Amoxicillin and diaper dermatitis. J Am Acad Dermatol. 1988;19(2 Pt 1):275-279.
  19. McFarland L. et al. Comparison of pediatric and adult antibiotic-associated diarrhea and Clostridium difficile infections. World J Gastroenterol. 2016;22(11):3078-3104.
  20. Sunenshine RH, McDonald LC. Clostridium difficile-associated disease: new challenges from an established pathogen. Cleve Clin J Med. 2006;73(2):187-197.
  21. Miller S. et al. The association between antibiotic use in infancy and childhood overweight or obesity: a systematic review and meta-analysis. Obes Rev. 2018;19(11):1463-1475.
  22. Tilg H. et al. The intestinal microbiota fuelling metabolic inflammation.Nat Rev Immunol. 2020;20(1):40-54.
  23. Mikkelsen K. et al. Use of Antibiotics and Risk of Type 2 Diabetes: A Population-Based Case-Control Study.J Clin Endocrinol Metab. 2015;100(10):3633-3640.
  24. Pascale A. et al. Targeting the microbiota in pharmacology of psychiatric disorders. Pharmacol Res. 2020;157:104856.
  25. Slykerman R. et al. Antibiotics in the first year of life and subsequent neurocognitive outcomes. Acta Paediatr. 2017;106(1):87-94.
  26. Hviid A. et al. Antibiotic use and inflammatory bowel diseases in childhood. Gut. 2011;60(1):49-54.
  27. Seksik P. Maladies inflammatoires chroniques de l’intestin. In : Le microbiote intestinal, Marteau P et Doré J. John Libbey Eurotext, 2017, p. 140.
  28. Ong M. et al. Consequences of antibiotics and infections in infancy: bugs, drugs, and wheezing. Ann Allergy Asthma Immunol. 2014;112(5):441-445.e1.
  29. Abrahamsson T. et al. Low gut microbiota diversity in early infancy precedes asthma at school age. Clin Exp Allergy. 2014;44(6):842-850.
  30. Hirsch A. et al. Early-life antibiotic use and subsequent diagnosis of food allergy and allergic diseases. Clin Exp Allergy. 2017;47(2):236-244.
  31. Butel M. et al. The developing gut microbiota and its consequences for health. J Dev Orig Health Dis. 2018;9(6):590-597.
  32. McFarland LV. Primary prevention of Clostridium difficile infections - how difficult can it be?. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;11(6):507-521.
  33. Fenneman, A et al. Antibiotics in the pathogenesis of diabetes and inflammatory diseases of the gastrointestinal tract. Nat Rev Gastroenterol Hepatol 20, 81–100 (2023).
  34. McFarland LV. Primary prevention of Clostridium difficile infections - how difficult can it be?. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;11(6):507-521.
  35. Kesavelu D, Jog P. Current understanding of antibiotic-associated dysbiosis and approaches for its management. Ther Adv Infect Dis. 2023;10:20499361231154443. Published 2023 Feb 24.
  36. Fernández-Alonso M. et al. Effect of adding probiotics to an antibiotic intervention on the human gut microbial diversity and composition: a systematic review. J Med Microbiol. 2022;71(11):10.1099/jmm.0.001625
  37. Kesavelu D, Jog P. Current understanding of antibiotic-associated dysbiosis and approaches for its management. Ther Adv Infect Dis. 2023;10:20499361231154443. Published 2023 Feb 24.
  38. Francino M P. Antibiotics and the Human Gut Microbiome: Dysbioses and Accumulation of Resistances. Frontiers in microbiology vol. 6 1543. 12 Jan. 2016.
  39. Karl J. et al. Effects of Psychological, Environmental and Physical Stressors on the Gut Microbiota. Front Microbiol. 2018;9:2013. Published 2018 Sep 11.
  40. Czerucka D. et al. Review article: yeast as probiotics -- Saccharomyces boulardii. Aliment. Pharmacol. Ther. 2007;26(6):767-778.
  41. BIOCODEX. Saccharomyces boulardii CNCM I-745® - Company Core Data Sheet. 2021. Reference: I.2963/EN.
  42. Moré MI, Swidsinski A. Saccharomyces boulardii CNCM I-745 supports regeneration of the intestinal microbiota after diarrheic dysbiosis - a review. Clin Exp Gastroenterol. 2015;8:237-255.
  43. Kaźmierczak-Siedlecka K. et al. Saccharomyces boulardii CNCM I-745: A Non-bacterial Microorganism Used as Probiotic Agent in Supporting Treatment of Selected Diseases. Curr Microbiol. 2020;77(9):1987-1996.
  44. Zhou B. et al. Saccharomyces boulardii as an adjuvant therapy for Helicobacter pylori eradication: A systematic review and meta-analysis with trial sequential analysis. Helicobacter. 2019;24(5):e12651