Яку саме позитивну дію ми можемо очікувати? Відомо, що мікроорганізми, зокрема мікрофлора кишківника, виконують безліч різноманітних функцій. Крім того, що вони беруть активну участь в процесах перетравлення та засвоєння їжі, вони також відповідають за синтез ряда ферменетів та вітамінів (закрема, вітамін К, В 12), нейротрансмітерів (наприклад, серотонін – «гормон щастя»), транспорт незамінних амінокислот. Отже, мікрофлора нашого організму відіграє надзвичайно важливу роль не тільки для функціонування травної системи, але й для всього організму.
Саме тому порушення складу мікрофлори – дисбактеріоз – може мати наслідки у вигляді порушення функціонування різних органів та систем, а питання підтримки або відновлення складу власної кишкової мікрофлори є дуже важливим.
Пробіотики та їх основна роль
Існуючі на сьогодні пробіотичні препарати проходять дуже ретельний суворий контроль, і мають містити чітко визначені штами конкретних бактерій із підтвердженими корисними якостями.
При виборі пробіотика слід звертати уваги на такі моменти. Препарат має містити визначену кількість живих бактерій, переважно це біфідобактерії, лактобактерії або ентерококи. На сьогдоні існує кілька класифікацій пробіотиків, які враховють покоління (1-4), склад (однокомпонентний або мультиштамний), а також покази до його призначення (профілактика, лікування – діарея, дисбактеріоз, отруєння чи прийом антибіотиків).
Це допомага визначитись з адекватним підбором препарата відповідно до ваших потреб.
Також зверніть увагу, чи є у складі препарату пребіотик. Пребіотики – це субстрат, їжа для бактерій. Ми споживаємо пребіотики щодня, адже це клітковина рослинних продуктів. Це ФОС – фруктоолігосахариди. Позитивним моментом є те, що вони можуть слугувати харчовим субстратом тільки для корисних біфідо- і лактобактерій.
Якщо препарат містить і пре-, і пробіотики, тоді це симбіотик. Часто таке поєднання є досить ефективним. Проте, якщо Ви достатньо споживаєте рослинних продуктів щодня (а пребіотики містяться в помідорах, бананах і цибулі найбільше, а також, вже в меншій кількісті – в яблуках, винограді або огірках), то не обов’язково шукати тільки таке поєднання.
Чи існують пробіотики суто для дітей або суто для дорослих?
Щодо вікових особливостей застосування, то тут в першу чергу слід говорити про форму випуску. Зокрема, пробіотики, дозволені до використання у дітей, випускають в такій формі, яку можна додавати до води, молока або їжі (рідка форма, краплі та порошок). Важливо, щоб при цьому виробник гарантував збереження життєдіяльності бактерій під час їхнього транзиту через весь травний тракт аж до кишківника. Дітям старшого віку пропонують також жувальні таблетки, а підліткам та дорослим підійде будь-яка форма(включно з капсулами).
Крім того, може бути відмінність щодо складу. Так, дітям перших місяців життя переважно призначають пробіотики, що містять біфідобактерії або лактобактерії (LGG, Lactobacillus Reuteri), а також Saccharomyces boulardii.
Отже, при виборі пробіотика обов”язково слід звертати увагу на відповідну віку дитини форму випуску, вікові обмеження щодо призначення, безпека та користь препарату.
Зокрема, пробіотиком, який має потужну доказову базу ефективності та безпечності застосування і дозволений до використання для дітей з моменту народження, є ЕНТЕРОЛ. Він містить штам Saccharomyces boulardii CNCM I -745 і є зручним у використанні саме для дітей – вміст пакетика можна додати до води або молока та вживати зранку раз на добу натще, якщо інше не призначив лікар.
Література
- Корниенко Е.А. (2007) Современные принципы выбора пробиотиков. Детские инфекции, 3: 64–69.
- Bäckhed F. (2011) Programming of host metabolism by the gut microbiota. Ann. Nutr. Metab., 58(Suppl. 2): 44–52.
- FAO/WHO (2001) Report on Joint FAO/WHO Expert Consultation on Evaluation of Health and Nutritional Properties of Probiotics in Food Including Powder Milk with Live Lactic Acid Bacteria. Cordoba, Argentina, 34 p.
- FAO/WHO Working Group (2002) Guidelines for the Evaluation of Probiotics in Food. London, Human Microbiome Project Consortium (2012a) A framework for human microbiome research. Nature, 486(7402): 215–221.
- Human Microbiome Project Consortium (2012b) Structure, function and diversity of the healthy human microbiome. Nature, 486(7402): 207–214.
