Основний дослідницький етап
У 20-х роках в Європі бурувало життя і кожна компанія розширювала виробництво продукції на всіх континентах. Національні альянси досить стрімко росли в колоніальних частинах Азії, де паралельно із офісом будувались складські приміщення та виробничі лінії. Під час подорожі представника компанії по Індокитаю було виявлено чисельні спалахи інфекційних кишкових захворювань, в т.ч. холери. Місцеве населення лікувалось та профілактувало хворобу доступними їм методами – настоями та відварами із лікарської рослинної сировини. Таким чином, спостереження за поширенням захворювання по регіону та вживані заходи наштовхнули Анрі Булара (Henri Boulard) на дослідження складу цих відварів. Як виявилось у подальшому відвар готувався із шкірок плодів лічі та мангостину, а маючи доступ до лабораторних інструментів його дослідили на вміст дріжджів. Ще у 1912-13-х роках Анрі Булар запатентував багато видів винайдених штамів дріжджів для різноманітних процесів ферментації сировини при приготуванні вина. Саме дослідження виявлених дріжджів сприяло їх виділенню у окремий клас Сахароміцетів, а вид Буларді названо на честь винахідника.
Виділення основних компоненті
У 1947 році засновники фармацевтичної лабораторії Biocodex викупили патент на цей вид дріжджів і розпочали багаторічні дослідження про можливі сфери їх застосування. В подальшому, 1989 рік, налагоджені процеси виробництва та напрацьовані клінічні і мікробіологічні дані були передані у патентне бюро інституту ім. Луї Пастера, що сприяло унікальності лікарського штаму сахароміцет як Saccharomyces boulardii CNCM I-745.
Препарат Ентерол має декілька назв на різних континентах, доступний у 100 країнах світу. Щорічно Saccharomyces boulardii CNCM I-745 лікують більш як 5 млн осіб протягом 70-ти років. Таким чином спостереження за корінним населенням Азії сприяло винаходу та застосуванню унікального пробіотику у вигляді Ентеролу для відновлення мікрофлори кишківника при інфекційних розладах шлунково-кишкового тракту.
