Поняття різноманіття та розподіл на типи
Згідно з визначенням ООН, яке було прийнято в 1992 році, біорізноманіття — це мінливість живих організмів, які населяють різні ареали та можуть включати зміни між екосистемами, між видами та безпосередньо всередині видів.
Вперше біорізноманіття було описане Робертом Віттакером, який у 1972 році за просторовими шкалами виділив три типи індексів:
- Альфа-різноманіття — визначається як видове багатство, яке характеризує різноманіття в межах певної екосистеми. Може вказувати на кількість видів або рівномірний розподіл видів.
- Бета-різноманіття — вивчає зміну видового різноманіття між певними областями, які досліджуються. Цей індекс застосовується для порівняння різних видів, при необхідності можна врахувати загальну чисельність в конкретній області та чисельність конкретного таксона.
*Простими словами, альфа-різноманітність дозволяє оцінити різноманітність всередині виду, а бета-різноманітність описує подібності та відмінності між видами.
3. Гама-різноманітність — вказує на узагальнену різноманітність екосистеми в певному регіоні. Цей індекс рідше застосовується для оцінки мікробіому кишківника порівняно з індексами альфа та бета.
Представлені типи різноманіття застосовуються для проведення систематичних оглядів та метааналізів рандомізованих досліджень. Зокрема проводились оцінки результатів про відмінності мікробіому кишківника у пацієнтів, які проходили антибіотикотерапію в комбінації з пробіотичними засобами. Згідно з останнім дослідженням, автори не змогли визначити особливі переваги між групою втручання, в якій застосовувались антибіотики з пробіотиками, та контрольною групою. Але вивчення цієї теми продовжується, тим більше, що негативний вплив антибіотиків на мікрофлору кишківника вже давно підтверджено.
Наслідки дії антибіотиків на мікробіом людини
Можуть бути прямими та непрямими. В основному змінюється функція імунної системи, метаболічна діяльність, через що обов’язково погіршується загальне самопочуття. Найбільшої шкоди мікрофлорі кишківника завдають антибіотики широкого спектра дії. Вони часто призначаються при риносинуситі, бронхіті, пневмонії, пієлонефриті та інших інфекційних захворюваннях. Головний вплив протимікробних препаратів на мікробіом:
- зменшення різноманітності;
- зміни метаболізму в кишківнику;
- формування резистентності до антибіотиків.
Додатково виділяють довгострокові та короткострокові наслідки. До останніх належить антибіотикоасоційований дисбіоз із симптомами діареї чи болю в області живота. Запобігти небажаним укладенням можна за допомогою пробіотика Ентерол®, який при необхідності призначається як дорослим, так і дітям. До речі, складові Ентерол® – Сахароміцети Буларді СNCM I-745, лікарські дріжджі – найбільш вивчені пробіотичні штами у світі, що входять у лікувальні настанови.
Автор статті:
Катерина Мусієнко,
медичний консультант компанії «Біокодекс Україна».
Enterol_082 02.10.2023
Джерела для написання статті:
- Віттакер, Р. Х. (1972). Еволюція та вимірювання видового різноманіття.Таксон, 213-251.
- Probiotic supplementation during antibiotic treatment is unjustified in maintaining the gut microbiome diversity: a systematic review and meta-analysis. BMC Medicine volume 21, Article number: 262 (2023)
- Antibiotics as Major Disruptors of Gut Microbiota
- Impact of antibiotics on the human microbiome and consequences for host health
- Побічні дії антибіотиків на мікрофлору кишківника: все що ви маєте знати
