Які ж симптоми можуть бути при СПК?
Одразу зазначимо, що безпосередньо на СПК вони не вказують, оскільки є неспецифічними. Саме тому потрібен час та додаткові обстеження для підтвердження діагнозу СПК та виключення таких захворювань, як ураження печінки або підшлункової залози, вад розвитку, онкологічної патології тощо.
Виявляється, що від 30% до 90 % пацієнтів з СПК не проходять всі необхідні обстеження, у зв”язку із чим роками не мають правильного діагнозу та безрезультатно намагаються лікуватись від неіснуючих хвороб.
Важливі комбінації та тривалість тих чи інших симптомів. Фактично вони є основою для встановлення діагнозу згідно Римських Критеріїв IV перегляду.
Біль в животі (абдомінальний біль) хоча б три дні на місяць протягом останніх трьох місяців, при наявності ще двох симптомів:
- покращення після дефекації;
- біль в області кишківника, що поєднується зі змінами частоти випорожнень;
- початок болю поєднується зі змінами консистенції випорожнень.
Крім абдомінального болю, друга найбільш поширена скарга – здуття живота (метеоризм), але вона й найменш специфічна.
А ще – чергування закрепів та проносів, відповідно й зміна частоти випорожнень (більше 3 разів на день або менше 3 разів на тиждень), а також поява слизу у випорожненнях, відчуття неповного випорожнення. При таких симптомах можливо визначити тип СПК: СПК з переважанням закрепів або СПК з переважання проносів, а також змішаний тип.
В плані скарг та діагностики дуже важливо звертати увагу на психоемоційний стан пацієнтів. Так, у 70% пацієнтів з СПК можна виявити тривожні розлади, тому важливо звертати увагу на психокорекційні методи як складову комплексної терапії.
Вважають, що цей метод більш ефективний при роботі з дітьми та підлітками.
Про що слід знати?
Відомо, що взаємний вплив на функціонування органів та систем між травною системою та саме кишківником, з однієї сторони, та нервовою системою, з іншої. Цей зв’язок опосередкований вегетативною нервовою системою та гуморальною складовою регуляції процесів в організмі (медіатори, гормони тощо). Тому тривалий стрес суттєво впливає на роботу кишківника та фактично має негативний вплив на його моторику в першу чергу, а також стан мікрофлори й відповідно всі етапи засвоєння поживних речовин.
Саме тому важливо встановити сам факт наявності тривалої стресової дії на пацієнта та по можливості усунути або мінімізувати його негативний вплив.
Також для оцінки симптомів та правильної діагностики СПК, слід звернути прицільну увагу на харчування. Відомо, що частина продуктів може викликати або посилювати такі основні симптоми СПК, як абдомінальний біль та метеоризм. Переважно, причиною будуть надлишок клітковини, молочних продуктів або солодощів. Тому рекомендують вести харчовий щоденник, фіксуючи склад продуктів, час споживання страв та відповідні скарги й симптоми, які можуть бути пов’язані з прийомом того чи іншого харчового продукту. Тривалість ведення харчового щоденника індивідуально, може становити мінімум 3-7 діб.
Слід пам’ятати про значний вплив мікрофлори кишківника на його функціонування. Саме нормальний склад кишкової мікрофлори може відігравати вирішальну роль у процесах перетравлення та засвоєння поживних речовин у кишківнику. Якщо порушення відбуваються за рахунок процесів бродіння, часом гниття, що супроводжується надмірним газоутворенням то в такому випадку відбувається розтягненням петель кишківника та болем в області живота. Крім того, мікрофлора кишківника забезпечує просування харчової грудки (трофіка) й відновлення клітин слизової, а також приймає участь в регуляції моторної активності кишківника.
Тому логічно до лікувальних стратегій, крім психологічної та дієтичної корекції, додати призначення пробіотичних препаратів для підтримання власної кишкової мікрофлори та зменню симптомів захворювання та налагодження якості життя особи з СПК.
Автор статті:
Пакулова-Троцька Юлія В’ячеславівна
Лікар педіатр вищої категорії
к.мед.н.,доц.кафедри педіатрії #1 ЛНМУ ім.Д.Галицького.
Enterol_061 03.07.2023
Джерела
- Borghini R. et al. New insights in IBS-like disorders: Pandora’s box has been opened; a review. Gastroenterol Hepatol Bed Bench. 2017 Spring;10(2):79-89.
- Oh A. et al. ChREBP deficiency leads to diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Metabolism. 2018 Aug;85:286-297.
- Drossman D. et al. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV. Gastroenterology. 2016;150:1262–79e.
- Makharia A. et al. The Overlap between Irritable Bowel Syndrome and Non-Celiac Gluten Sensitivity: A Clinical Dilemma. Nutrients. 2015;7:10417–26.
- Chey W. Food: The Main Course to Wellness and Illness in Patients With Irritable Bowel Syndrome. Am J Gastroenterol. 2016;111:366–71.
