З наукової точки зору, діарея – це збільшення вмісту рідини у випорожненнях (від 60% до 90 % – вони стають неоформленими) та збільшення їх частоти за добу. Тут обов’язково слід враховувати також вік хворого. Наприклад, для немовлят на грудному вигодовуванні частота випорожнень в перші тижні та навіть місяці життя може приблизно дорівнювати частоті годувань, тобто 5-6 на добу, а для дорослих ці показники можуть складати у межах від одного візиту туалету протягом дня.
Найбільш поширеною причиною діареї вважать вживання інфікуванної їжі, води, чи передача інфекції з брудними руками. Власне віруси є найчастішою причиною діареї, зокрема ротавіруси – вони займають третє місце серед причин смертності дітей раннього віку в країнах з низьким рівнем розвитку.
На щастя, від ротавірусної інфекції можна вберегтись, зробивши щеплення дитині у віці до 6 місяців (вакцина вводиться перорально).
Також звичайно в плані профілактики діарей основним правилом є особиста гігієна та свідоме споживання їжі.
Якщо говорити про причини діарей в дорослому віці, то тут не все так просто, як може здаватись від початку.
Діарея може бути симптомом багатьох інших захворювань, як соматичних, так й інфекційних. (захворювання шлунку, підшлункової залози; целіакія та непереносимість лактози; онкологічна патологія, ВІЛ-інфекція). Особливо, якщо діарея має не гострий (до 14 діб), а хронічний перебіг. Тут обов’язково слід звернутись до лікаря для поглибленого обстеження та з’ясування причини.
Також досить поширеною проблемою може стати діарея, асоційована з прийомом антибіотиків. Вона виникає під час прийому або до 8 тижнів після завершення курсу антибіотикотерапії; не у всіх, від 5 до 30 % випадків, але є певні фактори, які значно підвищують ризик такого виду ускладнення. Наприклад, мають значення клас антибіотика, поєднання кількох антибіотиків, дозування й тривалість курсу лікування – напівсинтетичні пеніциліни й цефалоспорини частіше, ніж макроліди чи тетрацикліни, можуть призвести до розвитку діареї. Також ризик вищий для дітей до 6 років й людей старше 65 років. Наявність хронічної патології травного тракту, оперативні втручання й порушення з боку імунною системою також значно підвищують ймовірність розвитку діареї на фоні прийому антибіотиків.
Однією із насправді загрозливих форм діареї на фоні прийому антибіотиків, є діарея, спричинена клостридіальною інфекцією. Антибіотикоасоціованана діарея (ААД), спричинена Clostridium difficile, становить до половини всіх випадків і є найбільш частою причиною таких діарей. ААД може мати перебіг різного ступеня важкості, від нетривалої гострої діареї до життєвозагрозливого ураження – псевдомембранозного коліту.
Основою лікування у випадку клостридіальної інфекції теж будуть антибіотики, але ті, які прицільно діють на збудника. Також дослідження демонструють високу ефективність штаму Saccharomyces boulardii для зниження ризику розвитку всіх видів діарей, зокрема й анбиіотикоасоційованої, спочатку та зниження ризику ускладнень й підвищення ефективності лікування, якщо вже вона виникла.
Наприклад, роль сахароміцетів, а саме штаму Saccharomyces boulardii CNCM I-745 в лікуванні та профілактиці дареї як у дорослих та дітей, має доведену ефективність за рахунок залучення кількох механізмів. Штам має такі корисні властивості, як :
– прямий антагонізм (антимікробна дія), зумовлений здатністю пригнічувати ріст патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, грибів, вірусів (ентеровіруси та ротавіруси);
– антитоксичну дію (сприяння синтезу протеаз, що розщеплюють цитотоксин А Clostridium dificile);
– антисекреторну дію, що дуже важливо для зменшення проявів діареї та втрати рідини й електролітів;
– ферментативну дію зумовлена підвищенням активності дисахаридаз тонкого кишківника (лактази, сахарази, мальтази), що відіграє свою роль при вторинній лактазній недостатності;
– трофічний ефект відносно слизової оболонки тонкої кишки.
Отже, сахароміцети буларді сприяють знищенню патогенних мікроорганізмів, підтримують корисну мікрофлору, зменшують прояви діареї та сприяють відновленню слизової кишківника.
Це важливо, адже пошкодження слизової та зміна середовища внутрішнього вмісту кишківника призводить до того, що страждає власна кишкова мікрофлора.
Раціональне харчування з достатнім вмістом пребіотиків, здоровий спосіб життя, помірні фізичні навантаження та достатній відпочинок, споживання пробіотиків для нормалізації стану мікрофлори сприятиме імунітету та зниженню ризику розвитку діареї.
Пам’ятайте, що прийом антибіотиків має бути контрольований спеціалістом!
Автор статті:
Пакулова-Троцька Юлія В’ячеславівна
Лікар педіатр вищої категорії
к.мед.н.,доц.кафедри педіатрії #1 ЛНМУ ім.Д.Галицького.
Enterol_063 03.07.2023
Джерела
- Czepiel J. et al. Clostridium difficile infection: review. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2019 Jul;38(7):1211-1221.
- McDonald L. et al. Clinical Practice Guidelines for Clostridium difficile Infection in Adults and Children: 2017 Update by the Infectious Diseases Society of America (IDSA) and Society for Healthcare Epidemiology of America (SHEA). Clin Infect Dis. 2018 Mar 19;66(7):e1-e48.
- Dinleyici M. et al. Clostridium difficile Colitis Prevention and Treatment. Adv Exp Med Biol. 2019;1125:139-146.
- Mullish B. Clostridium difficile infection and antibiotic-associated diarrhoea. Clin Med (Lond). 2018 Jun;18(3):237-241..
5. McFarland L. Comparison of pediatric and adult antibiotic-associated diarrhea and Clostridium difficile infections.World J Gastroenterol. 2016 Mar 21;22(11):3078-104.
