Сфери застосування пробіотиків та рекомендації
Важливо зазначити, що перегляд рекомендацій відбувається кожні два-три роки, тому що постійно проводять все більше досліджень, публікуються новіші докази ефективності або, навпаки, недоречності застосування тих чи інших пробіотиків.
На практиці, пробіотики мають широке використання в різноманітних комбінаціях та практично у всіх випадках захворювань травної системи, хоча далеко не завжди для їхнього призначення керуються сучасними рекомендаціями щодо ефективності при тій чи інший патології.
У згаданому позиційному документі докладно висвітлено та проаналізовано результати сотень досліджень в наукових центрах по всьому світу щодо ефективності використання пробіотиків, та є пояснення щодо конкретних захворювань, найчастіше в плані профілактики, а не лікування.
Власне найновіша редакція документу містить рекомендації щодо застосування пробіотичних препаратів при лікуванні гострого гастроентериту, для профілактики нозокоміальної діареї, а також антибіотикоасоційованої діареї, некротичного ентероколіту, панкреатиту. Також документ містить інформацію щодо застосування пробіотиків в схемі лікування інфекції Helicobacter pylori, функціональних порушень травлення, а саме: функціонального абдомінального болю, функціонального закрепу та дитячих кольок.
В цілому висновки та рекомендації досить розлогі, проте всі можна звести до практично подібного одного висновку: рекомендації щодо використання пробіотиків при тій чи іншій патології травного тракту є слабкими або недостатніми та потребують подальших досліджень. Крім того, якщо дослідження вказують на відсутність жодної користі від застосування конкретного штаму пробіотика, надалі його вилучають з рекомендацій взагалі. Очевидно, що саме через такі висновки та постійне зростання кількості досліджень рекомендації мають часто оновлюватись.
Давайте детальніше ознайомимось із сучасними рекомендаціями щодо використання пробіотиків при діареї.
Вони висвітлені в кількох розділах, зокрема в тому, що присвячений лікуванню гострого гастроентериту та безпосередньо діареї. Показано, що прийом Lacticaseibacillus rhamnosus(L. rhamnosus)GG в дозі ≥1010 КУО на добу протягом 5-7 днів знижує тривалість діареї та тривалість госпіталізації у дітей, хоча слід зазначити, що достовірність доказів є низькою, а ступінь рекомендації слабкий. Аналогічний рівень доказовості та рекомендації у Limosilactobadllus reuteri (L. reuteri) DSM 17938 (при добових дозах від 1 × 108 до 4 × 108 КУО, протягом 5 днів), а також Saccharomyces (S) boulardii СNCM I-745 (у дозі 250–750 мг/добу, протягом 5–7 днів) і L. rhamnosus 19070-2 та L. reuteri DSM 12246 (у дозі 2 × 1010 КУО для кожного штаму, протягом 5 днів). Тобто рекомендувати в принципі можна, але особливо не розраховувати на значний позитивний ефект.
Однозначно не рекомендовано призначати комбінацію Lactobacillus helveticus R0052 та L. rhamnosus R0011 через відсутність ефективності (помірна достовірність доказів із сильним ступенем рекомендації). З цієї ж причини не варто призначати штами Bacillus clausii O/C, SIN, N/R та T (тут достовірність доказів низька із слабким ступенем рекомендації).
В той же час саме для профілактики антибіотикоасоційованої діареї можна рекомендувати високі дози (≥ 5 млрд КУО/добу) S. boulardii або L. rhamnosus GG, одночасно з прийомом антибіотиків, і тут, зверніть увагу, достовірність помірна, а ступінь рекомендацій – сильний. А от L. reuteri DSM 17938 в жодному разі рекомендувати з цією метою не слід (висока достовірність доказів та сильний ступінь рекомендації).
В цілому, зміст документу скоріше має рекомендаційний характер без суворих заборон. Крім того слід розуміти, що дані практично постійно оновлюються, тому необхідно при виборі лікування керуватись найновішими редакціями позиційних документів профільних асоціацій спеціалістів.
Автор статті:
Пакулова-Троцька Юлія В’ячеславівна
Лікар педіатр вищої категорії
к.мед.н.,доц.кафедри педіатрії #1 ЛНМУ ім.Д.Галицького.
Enterol_064 03.07.2023
Джерела
- Szajewska H. et al. Use of probiotics for the management of acute gastroenteritis in children: an update. J Pediatr Gastroenterol Nutr 2020;71:261-9.
- Szajewska H. et al. Probiotics for the Management of Pediatric Gastrointestinal Disorders: Position Paper of the ESPGHAN Special Interest Group on Gut Microbiota and Modifications. ESPGHAN (2022) Special Interest Group on Gut Microbiota and Modifications Collaborators, Affiliations expand PMID: 36219218
- van den Akker C. et al. Probiotics and preterm infants: a position paper by the European society for paediatric gastroenterology hepatology and nutrition committee on nutrition and the European society for paediatric gastroenterology hepatology and nutrition working group for probiotics and prebiotics. J Pediatr Gastroenterol Nutr 2020;70:664-80.
- Su G. et al. AGA clinical practice guidelines on the role of probiotics in the management of gastrointestinal disorders. Gastroenterology 2020;159:697-705.
- Wu H, Zhan X. Systematic review with meta-analysis: probiotics for treating acute diarrhoea in children with dehydration. J Paediatr Child Health 2021;57:431-9.
