Чому СПК саме функціональний розлад?
Варто памʼятати, що це розлад саме функціональний – тобто є порушення в першу чергу моторної, а також частково функції травлення й всмоктування, проте при лабораторних та інструментальних обстеженнях відхилень не виявляють. Саме тому подібні функціональні розлади, по-перше, є діагнозами виключення, коли після всіх необхідних обстежень можна впевнено виключати органічні зміни та конкретні захворювання. А по-друге, він не є передумовою розвитку більш складного захворювання чи погіршення стану здоров’я.
Маємо багато скарг та симптомів, проте суттєво на стан здоров’я це не впливає, хоча, звісно, погіршує якість життя. Але оскільки діагностичний шлях досить довгий, то, за даними різних досліджень, від 30% до 90% пацієнтів з СПК не пройшли всіх необхідних обстежень, а тому не мають остаточного діагнозу та роками отримують неефективне лікування.
А для правильної діагностики є так звані Римські критерії, згідно з якими СПК можна діагностувати, якщо є конкретні скарги (абдомінальний біль останні три місяці, який пов”язаний із дефекацією, зміною характеру випорожнень). Також частим неспецифічним симптомом є здуття живота (метеоризм, чергування закрепів та проносів, можливо домішки слизу у випорожненнях.
З огляду на те, що СПК є тривалим станом, який часто обумовлений стресами, способом життя, характером харчування та станом кишечника, лікування є досить тривалим та багатокомпонентним.
Виходячи з факторів, які сприяють розвитку СПК, лікування включає дієтичні втручання, застосування методів психокорекції (часто є супутні тривожні стани) та відновлення роботи кишечника.
Щодо корекції дієти, то слід ретельно проаналізувати меню пацієнта та усунути чи зменшити вміст продуктів, що може спричинити або підсилювати симптоми СПК.
На що слід звернути увагу?
Надлишок клітковини, хрестоцвітні (капуста, редис, редька) та бобові, гриби, надмір молочних продуктів, фруктів, солодощі. На сьогодні дієтою, яка може бути ефективною при СПК, є FODMAP. Вона передбачає виключення або суттєве обмеження коротколанцюгових вуглеводів (сахароза, фруктоза, галактоза, лактоза), які є переважно в рослинних та молочних продуктах. Надлишок цих вуглеводів призводить до порушення їх засвоєння, посилення газоутворенні в кишечнику, а перерозтягнення петель кишечника призводить до появи болю – провідної скарги при СПК.
Враховуючи, що однією з передумов розвитку СПК є порушення функції кишечника, слід прицільну увагу звернути на відновлення складу та функціонування власної корисної кишкової мікрофлори. Пригадайте – мікрофлора кишечника забезпечує процеси розщеплення та всмоктування поживних речовин, а також відновлення й функціонування слизової кишечника, а також приймають участь у регуляції моторики кишечника. Саме тому призначення пробіотиків при синдромі подразненого кишечника є обгрунтованим та доречним. Власне в останні роки достатньо досліджень присвячено вивченню ефективності пробіотиків при СПК.
Одним з препаратів і доведеною ефективністю саме при діареї та закрепах, які є складовою клінічної картини СПК, є Ентерол. Штам Saccharomyces boulardii CNCM I -745, який міститься в Ентеролі, має доведену ефективність за рахунок залучення кількох механізмів – антимікробна дія (відомо, що при СПК у 84 % пацієнтів є надмірний бактеріальний ріст),
– ферментативну дію з – підвищує активність дисахаридаз тонкого кишечника (лактази, сахарази, мальтази), що допомагає зменшити газоутворення та усунити біль;
– трофічний ефект відносно слизової оболонки тонкої кишки.
Отже, сахароміцети сприяють нормалізації складу та функції корисної мікрофлори, зменшують прояви СПК (біль, діарея, закреп) сприяють відновленню слизової кишечника.
Ентерол дозволений до застосування як для дорослих, так і для дітей. Дозування та тривалість курс у прийому пробіотика має визначати лікар.
Автор статті:
Пакулова-Троцька Юлія В’ячеславівна
Лікар педіатр вищої категорії
к.мед.н.,доц.кафедри педіатрії #1 ЛНМУ ім.Д.Галицького.
Enterol_066 03.07.2023
Джерела
- Sebastián Domingo J. et al. Irritable bowel syndrome. Med Clin (Barc). 2022 Jan 21;158(2):76-81.
- Defrees D. et al. Irritable Bowel Syndrome: Epidemiology, Pathophysiology, Diagnosis, and Treatment. Prim Care. 2017 Dec;44(4):655-671.
- Radovanovic-Dinic B. et al. Irritable bowel syndrome – from etiopathogenesis to therapy. Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2018 Mar;162(1):1-9.
- Adriani A. et al. Irritable bowel syndrome: the clinical approach. Panminerva Med. 2018 Dec;60(4):213-222.
- Altomare A. et al. Predominant-Irritable Bowel Syndrome (IBS-D): Effects of Different Nutritional Patterns on Intestinal Dysbiosis and Symptoms. Nutrients. 2021 Apr 29;13(5):1506.
