Знайти Ентерол
в найближчій аптеці
Перевірте себе через тестування
Пройти тест

Не всі антибіотики негативно впливають на мікроорганізми шлунково-кишкового тракту людини. Найчастіше дисбактеріоз викликають напівсинтетичні пеніциліни та цефалоспорини, інші антибактеріальні засоби (фторхінолони т.і.). Також серед причин порушення мікрофлори кишківника на фоні антибіотикотерапії виділяють:

  • перевищення дози препарату;
  • подовження курсу антибіотикотерапії;
  • невідповідне поєднання антибіотиків з різних груп.

Якщо необхідно приймати антибіотик чи антибактеріальний засіб, то потрібно знати поради відновлення мікрофлори кишківника та укріплення організму в цілому.

Вплив антибіотиків на мікрофлору кишківника [2-3]

Велике значення має спосіб введення протимікробних препаратів. Якщо це внутрішньом’язове введення чи внутрішньовенне, тоді вплив на шлунково-кишковий тракт в таких випадках мінімальний. Найбільші ризики спостерігаються при прийнятті ліків пероральним шляхом, оскільки препарат проходить практично всі відділи ШКТ і частково виводиться природним шляхом. В такому випадку ліки можуть діяти на мікробіоту кишківника, викликаючи її часткову чи цілковиту заміну.

Основний механізм дії антибіотиків — це знищення або пригнічення чутливих до них бактерій та подібних до них мікроорганізмів. В результаті розвивається дисбактеріоз та дисрегуляція кишківника. Внаслідок подібного порушення виникає інший непрямий вплив — недостатня робота імунної системи. Зокрема навіть при короткочасній антибіотикотерапії може негативно змінюватись гуморальна та клітинна імунна реакція.

Наслідки використання антибіотиків для мікрофлори кишківника:

  • Коротко- та середньострокові — діарея, яка має поширеність 5–35% та виникає як під час лікування, так і протягом наступних 8 тижнів після його завершення; інфекція Helicobacter pylori, яка здебільшого викликає запалення слизової шлунку.
  • Довгострокові наслідки — згідно з різними дослідженнями використання в дитинстві антибіотиків призводить до розвитку ожиріння, астми, алергії.

Мікробіота кишківника — складно організована спільнота, яка поєднує в собі різні направлення метаболічних процесів. Вона вкрай необхідна людині для нормального функціонування та розвитку, тож якщо вже виникла необхідність в антибіотикотерапії, потрібно знати як мікрофлора шлунково-кишкового тракту може знову нормально працювати.

Відновлення мікрофлори після антибіотикотерапії [3,4]

Після антибіотикотерапії потрібно приблизно місяць часу для повноцінного відновлення. Чим слабша людина, тим довший період повернення в норму. Велику роль у цьому процесі відіграє дієтичне харчування, адже це основа нормалізації роботи мікрофлори кишківника. Після прийняття протимікробних засобів варто споживати кисломолочні та ферментовані продукти у вигляді йогуртів, сирів, квашеної капусти, чайного гриба.

Пробіотики — ще один важливий помічник у захисті та відновленні мікробіоти. Їх прийняття можливе ще під час лікування антибіотиками. Після закінчення антибіотикотерапії також залишається актуальним. Правильне призначення пробіотиків та їх використання згідно з лікарськими рекомендаціями дозволяє знизити ймовірність виникнення діареї на 50%.

Додатково можна споживати пребіотики. Це поживні речовини для самих бактерій, які живуть у кишківнику. Найбільш відомий пребіотик — клітковина, яка переробляється корисними бактеріями, що дозволяє їм рости. Також до пребіотиків належать поліфеноли, на які багаті червоне вино та какао. Дозоване їх споживання дозволяє збільшити кількість лактобактерій та біфідобактерій в кишківнику та зменшити кількість патогенної мікрофлори.

 

Автор статті:
Катерина Мусієнко,

медичний консультант компанії «Біокодекс Україна».

Enterol_044 02.05.2023

 

Джерела:

  1. Побічна дія антибіотиків на організм людини 
  2. The Effect of Antibiotics on the Gut Microbiome 
  3. Antibiotics as Major Disruptors of Gut Microbiota 
  4. Roy Sarkar S, Mitra Mazumder P, Chatterjee K, Sarkar A, Adhikary M, Mukhopadhyay K, Banerjee S. Saccharomyces boulardii ameliorates gut dysbiosis associated cognitive decline. Physiol Behav. 2021 Jul 1;236:113411. doi: 10.1016/j.physbeh.2021.113411. Epub 2021 Mar 31. PMID: 33811908.

 

Автор: Катерина Мусієнко