Харчове отруєння може стати причиною госпіталізації або навіть смерті хворого. Згідно з даними Національної Асоціації Громадського Харчування в Україні за липень-грудень 2021 року харчове отруєння було діагностовано у понад 47 тис. пацієнтів, тому ця проблема доволі поширена і не варто її ігнорувати.
Виникає харчове отруєння здебільшого через порушення правил санітарії та гігієни. Зокрема страва може неправильно готуватись чи зберігатись або у приготуванні їжі використовуються зіпсовані продукти. Масові випадки захворювання часто фіксуються в школах, дитячих садках та інших подібних громадських закладах.
У зоні ризику харчового отруєння люди похилого віку, діти, мандрівники. Найбільш негативний вплив на роботу шлунково-кишкового тракту мають збудники ешерихіозу, ботулізму, дизентерії, сальмонельозу. Ці бактерії, так само як і кишкова паличка, найчастіше є у зіпсованих продуктах та неякісній воді.
Симптоми харчового отруєння
Зазвичай захворювання має гострий початок. Перші симптоми харчового отруєння представлені такими симптомами:
- відчуття нудоти;
- блювання;
- біль у верхніх відділах живота або спазм у шлунку;
- виражена слабкість та відсутність апетиту;
- рідкі випорожнення;
- підвищена температура.
Часте блювання та діарея можуть призвести до зневоднення. Тоді хворий скаржиться на сухість у роті та горлі, сильну спрагу, потьмарення або двоїння в очах. Приєднання вірусної інфекції може викликати біль у голові та м’язах.
Не обовʼязково, щоб одночасно відзначались одразу всі ознаки харчового отруєння. Часом достатньо двох-трьох проявів, щоб лікар поставив діагноз захворювання або можна було визначити патологічний стан. Для точного встановлення збудника хвороби необхідно провести відповідні аналізи крові та калу. В таких випадках лікар призначає відповідні лабораторні дослідження.
Що робити при харчовому отруєнні?
При появі перших ознак захворювання потрібно випити активоване вугілля або інший сорбент та оцінити загальний стан здоров’я. При легких проявах допустиме лікування в домашніх умовах. При цьому важливо дотримуватись певних рекомендацій.
- Постільний режим та відпочинок
При отруєнні, навіть легкому, часто відчувається сильна слабкість. Це вказує на низьку кількість енергії, тому для її відновлення потрібно більше відпочивати. Варто уникати не лише фізичних, але й розумових перевантажень, які можуть значно погіршити самопочуття.
- Підтримка водного балансу
В організм має поступати достатня кількість рідини з метою запобігти зневодненню. Допустиме вживання води, звичайної кип’яченої або мінеральної негазованої. Також можна зробити напій з теплої води, кількох крапель лимонного соку, дрібки солі та цукру.
- Відновлення роботи шлунково-кишкового тракту
Для цього можна застосувати пробіотики на основі питних дріжджів Saccharomyces boulardii CNCM I-745. Саме цей штам у вигляді препарату Ентерол® рекомендований лікарями практиками Всесвітньої гастроентерологічної організації (ВГО) та Європейським товариством дитячої гастроентерології, гепатології та дієтології (ЕСПЕГАН). Самостійне застосування лікарського препарату Ентерол® у дорослих та дітей згідно вказаних показів у інструкції. Сахароміцети буларді CNCM I-745 також можливо застосовувати у немовлят в дозі не більше 250 мг (1 пакетик) на добу при виражених симптомах розладів травлення.
- Дієтичне харчування
При отруєнні перший час може важко сприйматись їжа. Відчуття смаку та запаху часом спотворюються, тому знайомі страви сприймаються, як незвичні. Тверда їжа здатна викликати блювання. З цієї причини варто перший час вживати легку та м’яку їжу, наприклад банани, рисову чи вівсяну кашу, печене яблуко.
Під час харчового отруєння не бажано вживати молочні продукти, страви швидкого приготування, гостру або копчену їжу. Після одужання варто відмовитись від вживання страв із напівготової риби, м’яса, курки. Якщо якість їжі викликає сумніви, краще її не вживати та залишитись здоровим.
Алгоритм дій при харчовому отруєнні
Часте блювання, сильна діарея та різке погіршення самопочуття потребують невідкладної допомоги при харчовому отруєнні, при якій потрібно:
- промити шлунок до чистої води, що допоможе вивести токсини з верхніх відділів кишківника;
- випити сорбент для перешкоджання всмоктуванню токсинів в тонкому та товстому кишківнику;
- звернутись до лікаря, якщо спостерігається погіршення самопочуття або хворий належить до групи ризику (діти до 5 років, люди похилого віку від 60 років, вагітні та лактуючі жінки, хворі на хронічні патології шлунково-кишкового тракту).
Важливо пам’ятати, що антибіотики, противірусні препарати та інші патогенетичні лікувальні засоби може призначати тільки лікар відповідного профілю. Неправильне лікування при харчовому отруєнні може погіршити самопочуття хворого. Якщо ж дотримуватись нескладних рекомендацій, тоді в легких випадках за кілька днів здоров’я цілком відновлюється. Також зверніть увагу, що сумісно застосовувати антибактеріальні засоби чи пробіотики із абсорбентами не є доцільним адже останній також буде поглинати щойно введений препарат.
Автор статті:
Катерина Мусієнко,
медичний консультант компанії «Біокодекс Україна».
Enterol_056 01.06.2023
Джерела
- Отруєння у школах, статистика, причини. Чому це важливо, що робити і як запобігти
- Допомога при харчових отруєннях
- Foodborne diseases (who.int)
- Investigations of Foodborne Illness Outbreaks | FDA
- First Aid For Food Poisoning
- Emergency Management of Poisoning. Haddad and Winchester’s Clinical Management of Poisoning and Drug Overdose. 2007:13–61.
