Причини та патогени
Найбільш поширеним інфекційним чинником є віруси, зокрема ротавіруси, ентеровіруси, або бактерії (сальмонели, єрсинії)Наприклад, ротавіруси дуже небезпечні для дітей перших років життя, в країнах з низьким рівнем розвитку вони є третьою за значимістю причиною смертності в цій віковій категорії. А от ентеровіруси спричинюють надзвичайно різноманітні клінічні прояви – можуть уражатись не тільки травний тракт, але й шкіру (висипання), дихальну систему (риніт, трахеїт, бронхіт).
Серед неінфекційних причин гастроентериту можуть бути: побічні ефекти прийому ліків (нестероїдні протизапальні, гормони, антибіотики), це може бути й вплив отруйних або токсичних речовин, алкоголю). Особливості режиму харчування, склад їжі теж відіграють суттєве значення у формуванні гастроентериту, а також слід пам”ятати про непереносимість харчових продуктів або алергічні реакції на їжу.
Неспецифічними клінічними проявами гастроентериту є нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці та навколо пупка, можливі діарея, лихоманка.Тривале блювання може спричинити зневоднення та втрату маси тіла.
Крім того, порушуються процеси травлення та засвоєння саме в тонкому кишечнику продуктів харчування. Пізніше, вже після одужання, протягом кількох тижнів тижнів може зберігатись транзиторна (тимчасова) непереносимість лактози внаслідок лактазної недостатності.
Звичайно, лікувальна тактика при гастроентериті буде залежати від фактора, який його спричинив.
Якщо це бактерії, то антибіотикотерапія буде обов’язковою. У випадку вірусів, а тим більше неінфекційних причин, лікування буде патогенетичним та симптоматичним.
Необхідно відновити втрати рідини, електролітів та поживних речовин – спочатку введенням розчинів парентерально, а згодом (або відразу, залежно від стану пацієнта) – перорально. Слід захистити слизову шлунку й тонкого кишечника від впливу патогенних чинників, а також відновити їх функціонування.
Очевидно, що надзвичайно важливою складовою лікування гастроентериту є харчування. Тут є конкретні дієтичні рекомендації з урахуванням принципу максимального щадіння: термічне, хімічне, механічне – нічого гострого, смаженого, перченого й пересоленого, їжа тепла (не гаряча й не холодна), перетертої чи рідкої консистенції.
Отже, можна їсти перетерті каші (на воді – рис, манна крупа), перетерті овочеві супи, пюре, кисіль, приготовані на пару котлети/тефтелі, відварена риба, омлет на пару, продукти відварювати або запікати, ніякого смаження.
Що слід обмежити та навіть виключити зі свого раціону?
Продукти із вмістом молока будь-якого походження, не тільки коров’ячого, адже лактоза, яка міститься в ньому, через транзиторну лактазну недостатність внаслідок пошкодження ворсинок тонкого кишечника не буде засвоюватись та посилить прояви діареї, метеоризму (здуття живота) й болів в животі.
Свіжі фрукти та овочі – містять багато клітковини, яка механічно подразнюватиме слизову травного тракту.
Кондитерські вироби, свіжий хліб, спеції та соуси, гриби, бобові – занадто стимулюють виділення ферментів й травних соків, що додатково подразнює слизову травної системи. Алкоголь, газовані напої з тієї ж причини слід виключати. І звичайно ж, фаст-фуд – забагато спецій, соусів та жиру.
Причому в залежності від того, що спричинило гастроентерит, мав він гострий чи хронічний перебіг, деяких дієтичних обмежень варто дотримуватись якнайдовше, а то й завжди, щоб не спричинити повторного загострення хвороби.
І пам’ятайте, що дієта є чи не найважливішою складовою лікування, тому слід неухильно її дотримуватись, розширяти поступово та бажано під спостереженням лікаря.
Крім того, для прискорення процесу відновлення слизової травної системи, зниження активності запалення та в подальшому забезпечення її нормального функціонування, додатково до програми лікування можна вводити пробіотичні препарати.
Зокрема, штам сахароміцетів Saccharomyces boulardii CNCM I-745 володіє механізмами з доведеною ефективністю, які можуть сприяти всім вище згаданим процесам відновлення травної системи. Це пряма антимікробна дія із здатністю пригнічувати ріст патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів і грибів, також й ентеровірусів та ротавірусів; антисекреторна дія із зменшення діареї та втрати рідини й електролітів.
А ще вказаний штам сахароміцетів сприяє відновленню активності дисахаридаз тонкого кишківника (лактази, сахарази, мальтази), та чинить позитивний трофічний ефект відносно слизової оболонки тонкої кишки.
Отже пробіотичний препарат із сахароміцетами може стати додатковою ефективною складовою в процесі лікування та відновлення при гастроентериті.
Автор статті:
Пакулова-Троцька Юлія В’ячеславівна
Лікар педіатр вищої категорії
к.мед.н.,доц.кафедри педіатрії #1 ЛНМУ ім.Д.Галицького.
Enterol_065 03.07.2023
Джерела
- Fleckenstein J. et al. Acute Bacterial Gastroenteritis. Gastroenterol Clin North Am. 2021 Jun;50(2):283-304..
- Meier J. et al. Viral Acute Gastroenteritis in Special Populations. Gastroenterol Clin North Am. 2021 Jun;50(2):305-322.
- Wielgos K. et al. Management of acute gastroenteritis in children. Pol Merkur Lekarski. 2019 Aug 30;47(278):76-79.
- Posovszky C. et al. Acute Infectious Gastroenteritis in Infancy and Childhood. Dtsch Arztebl Int. 2020 Sep 11;117(37):615-624.
- Zollner-Schwetz I. et al. Therapy of acute gastroenteritis: role of antibiotics. Clin Microbiol Infect. 2015 Aug;21(8):744-9.
